Перевозецька гімназія імені професора Ігоря Андрухіва Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області знаходиться за адресою: 77332, Івано-Франківська обл асть , Калуський район, село Перевозець, вулиця Шкільна, будинок 1.

За Статутом ЗЗСО є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової, базової загальної середньої освіти.

Освітня програма ЗЗСО на 202 4 -202 5 навчальний р ік розроблена відповідно до :

Побудувати простір Життєтворчості, гімназію рівних можливостей для всіх; гімназію в якій навчаються поряд обдаровані діти та звичайні; гімназію, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись в гімназії , змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Розвиток - наше кредо. І не "загальний розвиток", а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віримо, кожна дитина обдарована і талановита.

По-іншому вирішується і сама технологія розвитку, навчання і виховання. Наша формула: "Допоможи мені це зробити самому". Учитель не вчить, а допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює.

Такий підхід дає можливість створити школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості.
‎ Тобто ми хочемо надати нашим здобувачам якісної освіти.

ВІЗІЯ ЗАКЛАДУ:

Створення умов для забезпечення в закладі якісної, сучасної, індивідуально-орієнтованої системи освіти відповідно до вимог в суспільстві, запитів особистості й потреб держави; забезпечення позитивної динаміки розвитку школи як відкритої інноваційної системи, конкурентноздатної й орієнтованої на підготовку особистості учня, який володіє ключовими компететностями та наскрізними вміннями; забезпечення ефективного управління розвитком закладу освіти; рух на створення закладу успішних, здорових учнів, творчих педагогів та відкритих до співпраці батьків.

Навчальні заняття:

I семестр: 0 2 .09.202 4 - 20 .12.202 4

II семестр: 06 .01.202 5 -3 0 .05.202 5

Осінні канікули: 2 6 .10.202 4 - 03 .1 1. 202 4

Зимові канікули: 21 .12.202 4 - 05 .01.202 5

Весняні канікули: 2 2 .03.202 5 - 30 .0 3 .202 5

Розклад дзвінків у 1-4 класах:

*Перерви на свіжому повітрі.

Розклад дзвінків в 5-9 класах:

*Перерви на свіжому повітрі.

Режим харчування

Режим групи з короткотривалим перебуванням у закладі:

9.00 – 9.10 – зустріч дітей, вступна бесіда

9.10 – 9.20 – фізкультхвилинка

9.20 – 9.25 – підготовка до заняття

9.25 – 9.50 – перше заняття

9.50 - 10.10 – динамічна пауза, рухливі ігри

10.10 – 10.35 – друге заняття

10.35 – 10.55 – ігри дітей

10.55 – 11.20 – прогулянка, спостереження за природою

12.00 – повернення дітей додому

Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності здобувачів освіти протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навантаження. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової школи.

1.2. Структура організації освітнього процесу на двох ступенях навчання

В проектуванні і реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми будемо йти в першу чергу "від учня", тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують різнобічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості. Ми будемо це розуміти не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування компетентності здобувачів освіти, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску із гімназії на протязі всього життя. Гімназія повинна працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, максимально враховувати права дитини, її здібності , потреби та інтереси, на практиці реалізовуючи принцип дитиноцентризму.

Початкова освіта: перший цикл – адаптаційно- ігровий (1-2 класи), другий – основний (3-4 класи).

У першому циклі початкова школа допомагає учням звикнути до шкільного життя. Навчальні завдання і час на їх виконання визначаються відповідно до індивідуальних особливостей школярів. Навчання організовується через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами. Запроваджено описове формування оцінювання, традиційних оцінок не буде. Основне завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

У другому циклі необхідно сформувати в учнів почуття відповідальності й самостійності. Потрібно використовувати такі методи, які вчать робити самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня. Після закінчення початкової школи навчальні досягнення кожного учня повинні відповідати стандарту освіти на цьому рівні.

Базова середня освіта: перший цикл – адаптаційний (5 – 6 класи), другий – базове предметне навчання (7 -9 класи).

Особлива увага приділяється вивченню державної мови. На цьому рівні потрібно закласти свідоме самовизначення учня як особистості, члена сім`ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей.

На першому етапі пробудити і підтримати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою.

Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання здебільшого предметне. Частина часу відведена на предмети за вибором. Після закінчення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Основним засобом реалізації програми є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Тому навчальна програма закладу спрямована на:

 уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

 надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо), поглиблене вивчення окремих предметів.

 організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітня програма забезпечує:

 формування в учнів сучасної наукової картини світу;

 виховання працьовитості, любові до природи;

 розвиток в учнів національної самосвідомості;

 формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

 інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

 рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

 виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

 створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

 формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2.  ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Випускники гімназії: о свічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни та патріоти, здатні до ризику та інновацій, - ось хто поведе українську економіку вперед у XXI сторіччі.

Особистість: ц ілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.

Патріот: п атріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.

Інноватор: і нноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

З розвинутими компетентностями:

Іноземні мови. Це вміння сприймати іноземну мову на слух, висловлюватись усно і письмово щодо різних суспільних і культурних явищ, а також володіння навичками міжкультурного спілкування.

Математична грамотність. Вона складається з вміння логічно мислити та вибудовувати алгоритми, застосовувати математичні методи та формули, щоб вирішувати практичні завдання у будь-якій сфері діяльності. Це також уміння будувати математичні моделі для вирішення проблем.

Культура. Здатність розуміти мистецькі твори та формувати власні смаки, висловлювати ідеї та почуття за допомогою мистецтва. Розуміння власної національної ідентичності та повага до культурного вираження інших.

Екологія і здоров’я. Раціональне ставлення до природних ресурсів, усвідомлення ролі навколишнього середовища у житті і здоров’ї людини, здатність і бажання вести здоровий спосіб життя.

Уміння вчитися впродовж життя. Уміння шукати та засвоювати нові знання, вчитись новому, вміти організовувати навчальний процес для себе або команди. Людина з цією компетентністю вміє вибудовувати навчальну траєкторію, визначати цілі навчання та способи їх досягнення, ефективно керувати ресурсами та інформаційними потоками, а також оцінювати свої досягнення.

Природничі науки і технології. Випускники матимуть наукове розуміння природи та сучасних технологій, вмітимуть застосовувати його у практичній діяльності. Вони навчаться працювати за науковими методами: спостерігати, збирати дані, аналізувати, формувати гіпотези та проводити експерименти.

Цифрова грамотність. Впевнене і критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій, вміння створювати, шукати, обробляти інформацію та обмінюватись нею у роботі та приватному житті. Сюди також входять інформаційна та медіаграмотність, основи програмування, кібербезпеки та вміння алгоритмічно мислити, працювати з базами даних, етичне ставлення до інформації та інтелектуальної власності.

Підприємливість. Уміння генерувати ідеї та втілювати їх у життя для підвищення добробуту у суспільстві та власного соціального статусу, приймати доцільні рішення у сфері фінансів та зайнятості, раціонально поводитись як споживач.

Рідна та державна мова. Сюди входять вміння усно і письмово (в тому числі, застосовуючи мультимедійні засоби) висловлювати думки, почуття, погляди, поняття та факти, здатність реагувати мовними засобами на культурні та соціальні явища, а також розуміння ефективного спілкування.

Соціальність. Дитина розумітиме, чому важливо брати участь у громадському житті, та знатиме, як це робити. Вона вмітиме працювати у команді, вирішувати конфлікти та йти на компроміси. Це також повага до закону, прав людини і підтримка соціального та культурного різноманіття.

Розділ 3.   ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ

Забезпечити позитивну динаміку розвитку гімназії як відкритої інноваційної системи, конкурентноздатної й орієнтованої на підготовку особистості учня, який володіє ключовими компететностями та наскрізними вміннями.

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ:

1. Створення умов для отриманням кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;

2. Різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ:

1. Формування безпечного та комфортного освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу, облаштованого відповідно до принципів розумного пристосування.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на всіх рівнях здобуття освіти.

3. Надання освітніх послуг через різні форми здобуття освіти згідно чинного законодавства (очна, дистанційна, сімейна, екстернатна, мережева, педагогічний патронаж).

4. Розкриття та розвиток здібностей, талантів, можливостей, пізнавальних інтересів здобувачів освіти, мотивації до оволодіння знаннями, самостійного набуття знань.

5. Створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій.

6. Формування цінностей та необхідних для самореалізації здобувачів освіти життєвих компетентностей.

7. Виховання відповідальних громадян-патріотів України, здатних до свідомого суспільного вибору.

8. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності з метою надання якісних освітніх послуг.

9. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу, мотивація до фізичної активності.

10. Створення психологічно комфортного середовища.

11. Формування екологічної поведінки, бережливого ставлення до енергоресурсів усіма учасниками освітнього процесу.

12. Формування штату закладу із кваліфікованих працівників.

13. Підвищення професійного рівня кадрового потенціалу згідно з Положенням про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

14. Застосування   заходів   морального   та   матеріального   стимулювання педагогічних працівників.

15. Запровадження педагогіки партнерства усіма учасниками освітнього процесу.

16. Облаштування інклюзивного освітнього простору. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами (інклюзивне, індивідуальне навчання).

17. Забезпечення закладу освіти необхідним обладнанням.

18. Створення умов для якісного та здорового харчування.

19. Запобігання будь-яким проявам дискримінації та булінгу.

20. Створення простору інформаційної взаємодії (бібліотека).

21. Впровадження політики академічної доброчесності.

22. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному вебсайті.

23. Розвиток та удосконалення дистанційного навчання

24. Продовження формування позитивного іміджу освітнього закладу;

25. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Розділ 4.    НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну і варіативну складову.

Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного здобувача освіти ключових компетентностей; варіативна складова поділена на блоки: поглиблене вивчення предметів, додатковий час на предмети інваріантної складової та факультативи, зокрема:

В аріативн а складов а навчального плану :

Розділ 5.  ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСОВУВАНИХ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

5.1 Нові підходи до навчання

Необхідною умовою формування компетентностей на думку педколективу гімназії є діяльнісна, тобто спрямованість навчання, яке передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного вивчення нового, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей буде сприяти встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу у гімназії є різні типи уроків:

1. Уроки засвоєння нових знань;

2. Формування навичок і вмінь;

3. Узагальнення і систематизація знань і вмінь;

4. Контролю і корекції знань і вмінь;

5. Практичного застосування знань, навичок і умінь;

6. Комбіновані.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться лекційні та навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму, особливо у старшій школі.

Практичне заняття, експериментальні завдання, оглядова конференція, оглядова екскурсія – передбачають обговорення ключових положень вивченого матеріалу, реалізовують міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу, припускають цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Освітній процес базується на нових підходах до навчання, які ґрунтуються на засадах педагогіки партнерства. Професійна свобода вчителя покладає на його плечі відповідальність, яка передбачає, зокрема, добір методів навчання відповідно до освітніх потреб різних учнів та фокусування на розвитку компетентностей для життя, вміння працювати з інформаційно-комунікаційними технологіями та природно інтегрувати їх в освітній процес, а також налагоджувати комунікацію з батьками.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

5.2 Подолання освітніх втрат

В Україні освітні втрати зумовлені як пандемією, так і війною. Вимушена перерва у навчанні, знищені школи, відсутність очного навчання, значні обмеження для дистанційного. Варто також враховувати перебої з електроенергією та інтернетом — головні виклики, з якими стикнулася українська освіта, особливо з початку минулого року. Звісно, це призвело до освітніх втрат. Відмінність між очікуваними результатами навчання й реальними і становить освітні втрати. Саме тому освітні втрати потребують оперативного реагування.

Оцінюємо потреби: яким навчальним предметам, темам, умінням приділити додаткову увагу?

Інструментами можуть стати система тестування результатів навчання. Визначивши прогалини в знаннях і вміннях, можна працювати з їх надолуженням. Вчителі самостійно оцінюють прогалини у знаннях учнів. Які теми потрібно надолужити з усім класом, а які з окремими дітьми. Одним з інструментів для виявлення навчальних прогалин є діагностичні тести на платформі  ВШО . Також учителі можуть на початку навчального року або впродовж року запропонувати дітям підсумкові контрольні за попередній рік.

Змінюємо формат уроків.   Використовуємо інструменти, що допоможуть учителю оптимізувати матеріал, а дітям легше його засвоїти.Учні можуть вести короткі та зрозумілі їм конспекти з важливою інформацією. У них краще максимально все візуалізувати. Малювати схеми, таблиці, виділяти важливе кольором, використовувати наліпки.Для цікавої подачі інформації вчителі можуть вмикати на уроках навчальні відео. Їх також можна знайти на платформі  ВШО , каналі  EdEra . Для підготовки до НМТ можна переглянути відео на каналі  iLearn .

Розробляємо програму надолуження.  Плануємо додаткові заняття для того, щоб наздогнати навчальну програму.Такі заняття можуть бути для всього класу, невеликих груп чи окремих учнів. Тут важливо орієнтуватись на кожного учня. Адже навіть якщо діти пропустили однаковий час навчання, прогалини у них можуть бути різні.Перш за все при створенні такої програми варто зважати на психоемоційний стан дітей. Чи здатні вони засвоювати матеріал та як полегшити їхнє навчання. Адже дитині буде складно навчатися, якщо вона перебуває у важкому емоційному чи фізичному стані. Також додаткові заняття можна проводити онлайн. А деякі завдання діти можуть виконувати дистанційно.

Розділ 6. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, про який оцінюють відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти затверджений наказом МОН України від 13.07.2021 № 813.

Відповідно до рішення педагогічної ради:

1. Результат оцінювання особистих надбань у 1-4 класах виражати вербальною оцінкою, а об’єктом результатів у 1-2 класах – позначкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою сформовані особисті досягнення учнів на кінець навчального року (підсумкове оцінювання) у класному журналі з предметів мовно-літературної освітньої галузі, з математики, з інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, вербальною оцінкою з предметів таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», «Фізкультурна».

2. За рівень реалізації навчальної діяльності учні 1 класу оцінюються наліпками на продуктивному та репродуктивно-творчому рівні та смайликами за письмові роботи.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів буде здійснюватись відповідно до рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженими Наказом МОН України від 02.08.2024 р. № 109.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна:

 ідентифікувати;

 спланувати;

 виміряти;

 оцінити.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти. 

Загальні критерії оцінювання

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:

 початковий (1-3 бали);

 середній (4-6 балів);

 достатній (7-9 балів);

 високий (10-12 балів).

Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. 

Галузеві критерії оцінювання

Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями:

Мовно-літературна (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин):

 Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.

 Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду.

 Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови.

 Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.

Мовно-літературна (іноземні мови):

 Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.

 Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови.

 Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою.

Математична:

 Дослідження ситуацій та створення математичних моделей.

 Розв'язання математичних задач.

 Інтерпретація та критичний аналіз результатів.

Громадянська та історична:

 Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ.

 Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту.

 Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. 

Природнича:

 Проведення досліджень природи.

 Здійснення пошуку та опрацювання інформації.

 Усвідомлення закономірностей природи.

Інформатична:

 Робота з інформацією, даними, моделями.

 Створення інформаційних продуктів.

 Робота в цифровому середовищі.

 Безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.

Соціальна та здоров'язбережувальна:

 Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки.

 Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя.

 Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.

Технологічна:

 Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.

 Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.

 Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі.

 Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

Мистецька:

 Пізнання мистецтва, художнє мислення.

 Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація.

 Емоційний досвід, художньо-естетичне мислення.

«Фізична культура»:

 Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання.

 Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ. 

 Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров'я та задоволення у процесі фізичного виховання.

Основні функції оцінювання

Оцінювання має надавати інформацію про досягнення результатів навчання учнів на певному етапі освітнього процесу та виконувати такі функції:

 формувальна (відстеження динаміки навчального поступу); 

 констатувальна (встановлення рівня досягнення результатів навчання); 

 діагностувальна (надання інформації про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причин виникнення утруднень);

 коригувальна (адаптація освітнього процесу відповідним чином); 

 орієнтувальна (відстеження динаміки формування результатів навчання та прогнозування його розвитку); 

 мотиваційно-стимулювальна (активізація внутрішніх і зовнішніх мотивів до навчання); 

 розвивальна (мотивація до рефлексії та самовдосконалення); 

 прогностична (планування майбутніх цілей навчання); 

 виховна (виховання в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку). 

Основні види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1. Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і  адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах:

 самооцінювання;

 взаємооцінювання;

 оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Завдання для оцінювання мають бути спрямовані на отримання об’єктивної інформації про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. Окремі завдання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності, які передбачають:

 завдання початкового рівня – розпізнавання, пригадування, відтворення окремих елементів змісту навчання; 

 завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання; 

 достатнього – аналіз навчальної інформації (класифікація, порівняння, узагальнення, інтеграція, уточнення, упорядкування); 

 високого – оцінювання навчальної інформації та власної навчальної діяльності, рефлексія, перекодування інформації з текстової у схематичну, графічну та навпаки, створення, продукування. 

Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання.

Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу. 

2. Підсумкове оцінювання

Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. 

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель  може встановлювати самостійно. 

Підсумкове оцінювання за семестр  здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням: 

 виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 

 виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. 

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу. 

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета.

Підсумкове оцінювання за рік  не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року.

Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень. 

3. Державна підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

Результати ДПА фіксують у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. 

Правила і процедури проведення оцінювання

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Під час організації оцінювання результатів навчання учнів МОН рекомендує: 

 під час планування освітнього процесу на семестр визначати форми поточного і підсумкового оцінювання; 

 формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, які відповідають обов’язковим і очікуваним результатам навчання, визначених Держстандартом та модельним навчальним програмам;

 ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватись рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року; 

 надавати учням зрозумілий, чіткий, доброзичливий і своєчасний зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період. Залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності його можна надавати в письмовій, усній або електронній формі;

 не протиставляти учнів один одному; 

 акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; 

 індивідуально обговорювати з учнями труднощі в навчанні; 

 створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

 спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям  під час навчальної діяльності; 

 створювати умови для активної участі учнів у процесі оцінювання, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільно визначати подальші кроки для покращення результатів навчання; 

 коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. 

Інструменти оцінювання

Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів: 

 усне опитування (індивідуальне, групове тощо); 

 спостереження; 

 аналіз портфоліо; 

 письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); 

 практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; 

 розрахункові та розрахунково-графічні роботи; 

 навчальні проєкти; 

 робота з картами, діаграмами; 

 заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо; 

 завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; 

 комплексне оцінювання. 

За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

Під час оцінювання слід застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: 

 на відтворення знань;

 на розуміння;

 на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях;

 уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. 

Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням:

 дидактичної мети;

 особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу);

 етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. 

Дотримання академічної доброчесності

Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності, зокрема:

 самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 

 посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей.

У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників. Інформування батьків про результати навчання може відбуватися:

 під час індивідуальних зустрічей;

 шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо);

 фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень. 

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.   

                           

Оцінювання начальних досягнень учнів з ООП здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти.

Розділ 7. ОСВІТА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Сьогодні особливої актуальності набуває дистанційна форма навчання, яка демонструє свої переваги над іншими формами завдяки значно вищій інформативності, доступності та економічної ефективності. Вона є значно мобільнішою та комфортнішою ніж інші форми навчання, забезпечує швидкість оновлення знань, не обмежує діяльність вчителя. Перевагою дистанційного навчання є суттєва додаткова свобода учня у виборі навчання. Дистанційне навчання сьогодні – один із перспективних напрямів інформатизації навчального процесу, ефективний спосіб отримати нові знання.

На час воєнного стану освітній процес інколи відбувається за допомогою дистанційних технологій. Педагогічні працівники працюють віддалено – з дому.

Адміністрація школи знаходиться на постійному зв’язку з усіма педагогами через групи Viber так і з обслуговуючим персоналом.

В умовах дистанційного навчання:

- для учнів 1-2-х класів – два уроки по 30 хвилин або три – по 20 хвилин.

- д ля учнів 3-4-х класів – два уроки по 45 хвилин або три – по 30 хвилин, або чотири – по 20 хвилин.

- д ля учнів 5-6-х класів – два уроки по 45 хвилин або три – по 35 хвилин, або чотири – по 25 хвилин, для 7-9-х класів – два уроки по 45 хвилин або три – по 40 хвилин, або чотири – по 30 хвилин, або п’ять – по 25 хвилин

Адміністрацією школи та класними керівниками ведеться постійний моніторинг дітей.

Враховуючи, що дистанційна форма навчання суттєво (організаційно, технологічно, нормативно тощо) відрізняється від традиційної, перед закладом освіти постало завдання : забезпечити доступність навчального матеріалу, поліпшити якість та підвищити ефективність освітнього процесу, шляхом використання дистанційної форми навчання, спираючись на весь спектр інновацій традиційного навчання (майстер-класи, семінари, конференції, проекти тощо), а також використовуючи Google сервіс.

Основним ресурсом для навчання є Google клас. Цей сервіс дозволяє розміщувати завдання різного типу: відеоуроки, посилання на ютуб канал, презентації, документи. Також зручно проводити перевірку знань та тримати зворотній зв ’ язок з кожним учнем окремо, надсилати коментарі, роз ’ яснення та виставляти оцінки учням. Це дає можливість дотримуватись принципів академічної доброчесності. Інформація про здані роботи оновлюється в режимі реального часу і вчителі можуть перевіряти роботи як тільки учень здав. Працювати в цьому сервісі можна не тільки з комп ’ ютера, а і з телефону, що значно спрощує процес навчання.

Також активно вчителі спілкуються з учнями через Viber . Є змога проводити індивідуальні консультації в зручний час та отримувати виконані роботи.

Вчителі проводять уроки в Zoom , Meet та використовують готові відео уроки з інтернет джерел, попередньо переглядаючи їх. Розміщують посилання на відео уроки як власні, так і інших вчителів, які відповідають тематиці календарного планування.

При підготовці до уроків учителі використовують відео з інтернету, презентації за якими задають учням творчі завдання на високий рівень. Також практикуємо відео пояснення , які дають вчителі щодо виконання практичних та лабораторних завдань.

Викладання варіативної складової забезпечується в такому ж режимі – проводяться онлайн або офлайн за розкладом. Також окремий графік створено для гуртків. Керівники гуртків дотримуються вимог санпіну.

Асистенти вчителів та корекційні педагоги працюють через відеозв’зок Viber , адже є велика необхідність бачити дітей та виконувати з ними корекційні вправи.

Класні керівники тримають постійний зв ’ язок з батьками учнів. Надають консультації.

Розділ 8.  ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Як наслідок успішної реалізації освітньої програми ми вбачаємо наступні результати:

 якісний рівень навчальних досягнень учнів;

 позитивний імідж навчального закладу;

 впроваджена система компетентнісного навчання;

 в учнів сформовані ключові життєві компетентності;

 висока життєва адаптивна компетентність учнів.

Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти у закладі є:

 оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

 створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

За характером впливу на якість шкільної освіти можуть використовуватися такі показники для її оцінювання:

– результативності (рівень навченості, вихованості, соціальної зрілості,спортивні досягнення);

– ефективності (економічна або соціальна, прийняття рішень, збереження здоров’я, рівень правопорушень);

– доцільності (досягнення поставлених цілей, упровадження засобів, психологічний супровід);

– оптимальності (сформованість цілісної системи освіти);

– розвитку (динаміка змін, креативність);

– забезпечення (ресурси, комп’ютеризація, матеріально-технічна база);

– потенційних можливостей (кадровий склад, підвищення кваліфікації).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

– організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

– окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

– предмети за вибором;

– роботу в проектах;

– позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Розділ 9.  ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Освітній процес у гімназії ґрунтується на запровадженні компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання, варіативності форм і методів навчання учнів, створенні інформаційно-освітнього середовища, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке враховує вікові і пізнавальні особливості дітей та їхні здібності, інтереси й освітні потреби.

Для виконання освітніх програм гімназії передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової , що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Перелік навчальних програм

І ступінь

1-2 класи

3-4 класи

ІІ ступінь

5 -7 клас и

8-9 класи

ПЕРЕВОЗЕЦЬКА ГІМНАЗІЯ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА ІГОРЯ АНДРУХІВА ВОЙНИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

на 2024-2025 н.р.

ПЕРЕВОЗЕЦЬКА ГІМНАЗІЯ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА ІГОРЯ АНДРУХІВА ВОЙНИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 5-9 класів на 2024-2025 н.р.