Шановні батьки!

Булінг (цькування) — це систематичне приниження, образи, погрози або насильство з боку однієї дитини чи групи дітей щодо іншої. Він може бути фізичним, психологічним, вербальним або кібербулінгом. Ваша увага та підтримка відіграють ключову роль у захисті дитини.

1 . Будьте уважними до змін у поведінці дитини 


Звертайте увагу на такі ознаки:

 небажання йти до школи;

 замкнутість, тривожність, пригнічений настрій;

 різкі зміни у сні, апетиті;

 зниження успішності;

 часті скарги на головний біль або біль у животі без медичних причин

2. Створіть атмосферу довіри

Щоденно спілкуйтеся з дитиною, цікавтеся її почуттями, а не лише оцінками.

Слухайте уважно, не перебивайте та не знецінюйте переживання.

Запевніть дитину, що вона не винна в ситуації булінгу.

3. Навчайте дитину говорити про проблему

Поясніть, що просити про допомогу — це не слабкість.

Заохочуйте звертатися до дорослих: батьків, класного керівника, соціального педагога, психолога.

4. Не ігноруйте проблему

Якщо дитина стала жертвою булінгу — не радьте «терпіти» або «не звертати уваги».

У разі підтвердження фактів булінгу зверніться до школи для спільного вирішення ситуації.

5. Співпрацюйте зі школою

Підтримуйте контакт з педагогами та фахівцями закладу освіти.

Беріть участь у батьківських зборах, профілактичних заходах, тренінгах.

6. Формуйте в дитини навички безпечної поведінки

Розвивайте впевненість у собі та вміння відстоювати особисті кордони.

Пояснюйте правила безпечного спілкування в інтернеті.

Навчайте поваги до інших, емпатії та відповідальності за власні вчинки.

7. Подавайте особистий приклад

Демонструйте толерантну, ненасильницьку поведінку у сім’ї.

Уникайте агресії, образ та приниження у присутності дитини.

Пам’ятайте: своєчасна увага батьків може запобігти серйозним психологічним наслідкам для дитини. Якщо у вас виникають сумніви або труднощі — звертайтеся по допомогу до фахівців.

З повагою,

Соціальний педагог